  | |||||||||||
 Підозріло успішний Флетчер
В інформації йшлося про прикордонний інцидент, що стався із Робертом Флетчером, американцем, який часто курсує маршрутом Київ — Москва у зв'язку з освітнім характером своєї діяльність. Його виступи й тренінги, проведені протягом останнього року в Росії та Україні, викликали бурхливі обговорення, за змістом — від звинувачень у шахрайстві (будівництво фінансової піраміди) до майже обожнення (інструкція щодо стрімкого покращення власного життя). Оскільки жодних офіційних заяв або підтверджень того, що сталося, від правоохоронних структур не надійшло (через відсутність підстав для них), повідомлення обросло масою цікавих подробиць — про нібито вилучену валізу з грошима та ізраїльський паспорт. Експерти й головні редактори, з якими проводилися консультації, були одностайні: «Флетчер комусь перейшов дорогу. Інформаційна хвиля дискредитації тренера — спланована акція».
Повідомлення інформаційного агентства теж не було лише безстороннім викладом факту, тому що відразу відсилало читачів до певної газети, що присвятила Роберту Флетчеру першу шпальту і повідомляла, що «...у США цю людину звинувачують у шахрайстві, а в нас він, не виключено, будує нову фінансову піраміду».
Фінансові піраміди мають конкретні ознаки. З таким же успіхом можна стверджувати, що відрахування грошей до Пенсійного фонду теж, «не виключено», є будівництвом фінансової піраміди. А втім, зміст цього «викривального» матеріалу розчаровує — автор зліпив його з підібраних ним негативних анонімних думок із інтернет-форумів і взятого з того ж Інтернету тексту позовної заяви до компанії, яку очолює Флетчер. Винесений у заголовок висновок-припущення ґрунтувався на двох основних «злочинах» Роберта Флетчера, які йому інкримінують у всіх інтернет-форумах: 1) висока вартість його річних тренінгів «Школи мільйонерів» (від $1000 за основний курс до $2000 за другий, тренерський курс); 2) «...він ще пропонує учням вкладати гроші у свої проекти — «Прем'єр лімузин», юридична фірма «КУНА», піцерія «Піца Максимум», «Кримські круїзи», бізнес-клуб «Прем'єр»...»
Неоднозначну реакцію на діяльність Флетчера в Україні можна було передбачити — занадто незвичні його тренінги та ідеї. Появу великої кількості недоброзичливців теж можна пояснити: занадто успішний Флетчер як тренер, активними темпами зростає кількість його прихильників і учнів.
Ще одним підтвердженням того, що проти Роберта Флетчера розв'язали саме інформаційну війну, є те, що офіційні органи не інкримінують йому жодних звинувачень, крім помилок в оформленні документів, необхідних для перетину українсько-російського кордону. Цивільний позов, пред'явлений його компанії в США, у суді не розглядався, ніяких рішень немає, такого ж змісту позов пред'являвся, наприклад, Біллу Гейтсу. До підприємств, що працюють в Україні, претензій немає. То у чому ж річ? Хтось прагне залякати громадян, не допустити їх на тренінги, які справді змінюють самооцінку людей і перетворюють їх на підприємливих оптимістів. Флетчер навчає «ловити рибу», а не «випрошувати подачки в тих, хто вміє це робити».
До речі, на ринку нещодавно з'явилися компанії з управління активами (КУА), які готові взяти в нас гроші, вкласти в активи, отримати прибуток і потім його нам віддати. Цікаво, чи не нагадують вони авторам інформповідомлень фінансові піраміди? А лайфові накопичувальні страхові компанії, які обіцяють виплатити всі зібрані від нас кошти у випадку нашої смерті або після закінчення терміну договору (мінімум 10 років)? До них тісно примикають недержавні пенсійні фонди. А проінвестувати будівництво житла, щоб потім його перепродати або здавати в оренду, — що тут злочинного?
Все перелічене викликає фінансові ризики, щоправда, значно відкладені в часі. Але такі види діяльності санкціоновані громадською думкою. Сформованою за гроші зацікавлених гравців ринку.
А от активне підприємництво громадською думкою засуджується!
Вкладаючи гроші в справу, зіштовхуючись із щоденними ризиками й проблемами, люди розуміють, як насправді нелегко примножувати капітал. І ті, у кого справа йде успішно, і ті, хто втрачає гроші, не просто створюють робочі місця і шукають місце в житті собі — вони на практиці позбуваються від багатьох оман та ілюзій, які рано чи пізно привели б їх до життєвої трагедії.
До речі, багато хто з нас проходить цю школу без Флетчера, і цілком успішно. Флетчер просто пропонує це зробити за своєю американською методикою.
І нарешті, ще одне зауваження. Не так давно українська преса опублікувала повідомлення журналу Forbes: «7 українців — у рейтингу 15 найбагатших людей Східної Європи»
Цю новину можна трактувати по-різному. Нас же цікавить один аспект — факт активного перерозподілу грошей у суспільстві. Відбувається активна поляризація — на незначну кількість дуже богатих і величезну масу бідних.
Втриматися у прошарку середнього класу, як і рухатися убік все меншої кількості найбільш забезпечених громадян можуть тільки ті, хто опанував підприємницький стиль життя, навички й мислення. Саме цьому й вчить американець Роберт Флетчер у своїй «Школі мільйонерів».
Зауважимо, ніхто із цієї «чудової сімки» не квапиться викладати. Чогось навчитися у них може лише їхнє найближче оточення — спостерігаючи, аналізуючи й наслідуючи. Для решти — є Роберт Флетчер і його тренінгова система. Вочевидь, його діяльність теж не зупинить об'єктивний процес розшарування суспільства. Просто вона змінить деталі, важливі для конкретних індивідуумів, що пройшли його підготовку. Вони зможуть вичленувати бізнес-ідею, грамотно ризикувати, організовувати людей. Тобто вони отримають розуміння того, що Флетчер називає «Законами грошей». Безперечно й те, що Флетчер готовий до протидії з боку конкурентів, до звинувачень у шахрайстві та аморальності того, чим він займається.
Недарма древні говорили: гроші для одних — ключ до свободи, для інших — до рабства. Вочевидь, комусь не до душі масове звільнення від рабства українських громадян.
Wed Nov 14, 2007
| |||||||||||
